Інфекційні хвороби

17.10.2015 23:19

Інфекційні хвороби

Загальні відомості

Усі хвороби, викликані в організмі попаданням в нього інфекційних бактерій, можна об'єднати під єдину назву або в єдину медичну область — інфекціологію. У цій галузі медичної науки проводиться дослідження і вивчення саме інфекційних захворювань, або як їх називали в давнину, «світових хвороб».

Що являє собою інфекційне захворювання? По суті, це патологічно хворобливий стан організму, викликаний потраплянням в нього живого збудника, чужорідного агента. Хворобливий патологічний стан пацієнта — це захисна реакція організму на «інородця».

Процес інфікування здатний захопити абсолютно всі рівні організму — організменний, тканинний, клітинний, молекулярний. Є два виходи з інфекційного стану — летальний і повне одужання, вірніше сказати, повне звільнення організму від збудника інфекції. І, варто зауважити, що повне зцілення може наступити тільки в тому випадку, коли організм повністю перемагає і позбавляється від збудника.

Всі інфекційні захворювання можна класифікувати за кількома ознаками. Наприклад, перша класифікація буде виглядати так: інфекції — антропонози (зараження між людьми) і інфекції — зоонози (від тварини до людини). Тобто перша класифікація заснована на ознаці, від кого передається інфекція. Друга класифікація існує на поділі шляхів передачі інфекції: кишкові інфекції (через рот), інфекції дихальних шляхів (аерозольним або повітряно-крапельним шляхом), кров'яні трансмісивні інфекції (кровоссальні комахи), кров'яні інфекції (через переливання крові), і зовнішні інфекції (контактний шлях поширення). На основі природи збудника інфекції базується третя класифікація захворювань: вірусні інфекції, бактеріальні, грибкові, протозойні і пріонні. І остання, четверта класифікація будується на ступені заразності. І тут виділяються: незаразні захворювання, заразні і високозаразливі інфекції.

Якщо дивитися на інфекціологію ширше, то всі захворювання цієї категорії можна розділити на дві великі групи — екзогенні інфекції (тобто, збудник потрапляє в організм ззовні) і ендогенні інфекції (розвиток інфекції всередині організму внаслідок присутності патогенної флори).

Симптоми

Практично всі інфекційні захворювання мають схожі між собою симптоматичні прояви. Інфекційні захворювання можуть проявляти себе через: загальну слабкість і нездужання, ломоту в тілі, підвищену температуру, головний і суглобовий біль, м'язовий біль, розлад кишечнику, порушення сну, блювоту, кашель, нежить, різні шкірні висипання, і біль в горлі. Всі разом ці симптоми складають один синдром інфекційної інтоксикації всього організму.

Підвищена температура і головний біль (ниючий, пульсуючий, що приходить, локалізована або розлита) є ознаками інфекційного захворювання в будь-якій формі і будь-якого характеру. Так само часто ці симптоми можуть супроводжуватися нудотою, блювотою і запамороченням.

Таким чином, будь-яке захворювання, викликане інфекцією, буде проявлятися спочатку загальними симптомами, і лише в міру розвитку будуть проявлятися специфічні симптоми, локалізовані на тому чи іншому ураженому органі.

Діагностика

При діагностуванні інфекційних захворювань лікарями — спеціалістами застосовуються дуже різноманітні методи. Вибір певної методики залежить від декількох факторів: від характеру інфекційного процесу і від властивостей збудника даної інфекції. З'ясовуються ці питання, як правило, при першому опитуванні та огляді пацієнта, а потім призначаються і застосовуються індивідуальні методики дослідження та діагностики.

Для встановлення точного діагнозу при інфекційному захворюванні необхідні лабораторні методи дослідження. Їх зазвичай проводять для людей хворих, і тих, хто піддавався небезпеці зараження від хворого. За допомогою таких методів лікарі виявляють вже хворих людей, у яких інфекційне зараження проходить початкову безсимптомну стадію, і тих, хто є безпосереднім носієм інфекції. Треба зауважити, що чим раніше виявлено інфекційне захворювання, тим легше буде з ним впоратися і повністю позбутися від збудника інфекції, без ускладнень для організму пацієнта.

Так при діагностуванні інфекційних захворювань застосовуються загальні методи: лабораторний аналіз крові, сечі, бактеріальний посів калу, мікроскопія калу, бак посів слизу мигдалин і слизу з носа. Найчастіше ці дослідження і аналізи проводяться в лікарняних лабораторіях, але бувають винятки, коли беруть матеріали для цих досліджень вдома у пацієнта.

Профілактика

Для того, щоб звузити коло інфекційної зараженості, і не дати захворіти великому числу людей, в інфекціології застосовуються противоепідимічні профілактичні заходи. До них належать такі спільні заходи для великих колективів: максимальне обмеження контакту із зараженими людьми, повна ізоляція інфекційних хворих, ретельне спостереження і проведення лабораторних досліджень у людей, які контактували з хворим, своєчасне виявлення носія інфекції, планова імунізація і вакцинація населення. А для приватних осіб, заходи профілактики інфекційних захворювань будуть наступними: профілактичний прийом імуномодуляторів, і в деяких випадках антибіотиків, найсуворіше дотримання всіх правил особистої гігієни, в період зими — комплексний прийом вітамінів і мінералів, постійне систематичне загартовування організму і зміцнення імунітету.

Лікування

Позитивний ефективний результат при лікуванні інфекційних захворювань приносить комплексний вплив лікувальних препаратів і методів на організм пацієнта. До комплексної методики відносяться: застосування лікарських препаратів, антибіотиків і хіміопрепаратів. Антибіотики підрозділяються на окремі групи, за характером впливу на певні групи збудників. Тому самостійне лікування найчастіше не буває ефективним. Необхідно йти до лікаря, виявляти характер, етіологію і природу інфекційного збудника, і тільки потім застосовувати антибіотики підходящої групи.

Так само в комплексне лікування інфекційних хвороб входить застосування імуноглобулінів і антитоксичної сироватки. Ці препарати призначаються в допомогу організму справлятися з отруйним впливом токсинів інфекційного збудника.

Одним із сучасних напрямків лікування інфекцій є патогенетична терапія. Цей метод лікування спрямований виключно на відновлення функцій тих органів, які були порушені під впливом хвороби. До цього виду терапії відноситься правильне дієтичне харчування, вітамінізація організму, прийом протизапальних засобів, а також препаратів, які заспокійливо діють на нервову систему і позитивно впливають на серцевий м'яз.

Назад

Контакт

Медико-санітарна підготовка

© 2015 Усі права захищені.

cтворити безкоштовний сайтWebnode